Міністерство розвитку громад та територій України надає роз’яснення щодо визначення обсягів спожитої теплової енергії при відсутності електроживлення вузлів комерційного обліку

Наразі країна зіткнулася з ситуацією форс-мажорного характеру, яка пов’язана з погодинною відсутністю електроживлення комерційних вузлів обліку комунальних послуг у будівлях/будинках.

Чинне законодавство України, зокрема Закон України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» (далі - Закон), Правила надання послуги з постачання теплової енергії, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 р. № 830 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 8 вересня 2021 р. № 1022), Методика розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затверджена наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 22 листопада 2018 р. № 315 (у редакції наказу Міністерства розвитку громад та територій України від
28 грудня 2021 р. № 358) не містять прямої норми, яка б регулювала порядок визначення загального обсягу спожитої у будівлі/будинку (або її частині з окремим інженерним вводом) теплової енергії у періоди, коли теплопостачання здійснюється безперервно, але комерційний вузол обліку тимчасово не фіксує споживання через відсутність електроживлення 220 В та/або розряд резервних акумуляторів.

Мінрозвитку роз’яснює, що у такому випадку, зокрема, коли послуга з постачання теплової енергії надається, але у зв’язку із тимчасовим відключенням електроживлення відсутні показники фіксації споживання вузлом комерційного обліку теплової енергії декілька годин на добу, то суб’єкт господарювання, що провадить господарську діяльність з постачання теплової енергії (теплопостачальне підприємство) має застосовувати розрахунковий метод середньогодинного споживання у розрахунковому періоді для визначення загального обсягу спожитої у будівлі/будинку (або її частині з окремим інженерним вводом) теплової енергії.

Метод середньогодинного споживання у розрахунковому періоді полягає у визначенні кількості обсягу спожитої теплової енергії будівлею/будинком за розрахунковий період (календарний місяць) шляхом його коригування (приведення), а саме:

як сума фактично зафіксованих вузлом комерційного обліку показань за розрахунковий період (календарний місяць) та добутку середньогодинного фактичного споживання (за час роботи вузла комерційного обліку теплової енергії) на кількість годин відсутності електроживлення.

Такий підхід відповідає принципам безперервного обліку, який є основою Закону, загальним методам визначення обсягів «при збоях» у роботі приладів та аналогічним підходам у сфері обліку електроенергії та газу, коли «при збоях» застосовуються розрахункові методи.

Також зазначаємо, що у розумінні частини другої статті 9 Закону відсутність електроживлення 220 В та/або розряд резервного акумулятора не є «виходом з ладу вузла комерційного обліку», а тому не є підставою для неврахування або анулювання його показань.